Майстер-клас з виготовлення нитяної ляльки-мотанки

http://ira-luchkiv.livejournal.com/2509.html

ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ РОЗПИСУ ПИСАНКИ

Щоб написати писанку необхідно мати:

 - Яйце (з чистою і гадкою шкарлупою);

 - Фарби (раніше отримували з природної сировини ,а тепер використовують анілінові або харчові);

 - Бджолиний віск (чистий; для того щоб віск було краще видно на яйці до нього додавали трохи сажі);

 - Свічка (потрібна щоб нагрівати писачок перед його зануренням у віск);

 - Писачок - спеціальний інструмент для малювання по яйці розтопленим воском.

 - Олівець (щоб нанести початковий візерунок);

 - Гумка (щоб стирати зайві елементи намальовані олівцем);

 - Декілька м'яких ганчірок (щоб замотувати яйце після його фарбування);

 - Ложки (щоб діставати яйце із фарби);

 - Сірники;

 - Маленький пензлик;

Принцип писання писанок полягає в тому, що на яйце воском наноситься рисунок писанки. Застигаючи, віск щільно прилягає до поверхні яйця і захищає її від дії фарби. Отже, коли наносимо віск на біле яйце, на готовій писанці ці місця будуть білими, коли пишемо по поверхні, зафарбованій у жовтий колір. — жовтими і так далі, аж до найтемнішого кольору, тому що кольори на писанці отримують накладанням одного кольору на інший, від найсвітлішого до чорного. І кожного разу після фарбування яйця у новий колір, на писанці замальовуються воском ті частинки орнаменту, які повинні бути саме цього кольору.

Щоб отримати на писанці зелений колір, необхідно, користуючись пензликом, блакитною фарбою замалювати по жовтому кольору ті місця, які на писанці мають бути зеленими, і потім покрити їх воском. Таким же чином можна отримати на писанці блакитний або синій кольори, відмінність полягає у тому, що сині елементи малюнку наносяться на біле яйце і покриваються воском. Це потрібно робити тому, що синій і зелений кольори не перекриваються наступними світлими фарбами. У тому разі, коли на писанці є жовтий, зелений і чорний колір, писанку можна замалювати повністю в зелений колір, а опісля — в чорний.

Перш за все потрібно протерти яйце оцтом, щоб в майбутньому фарба, якою ми будемо фарбувати яйце, добре бралася до поверхні.

Протерши яйце, беремо до рук олівець та ділимо поверхню яйця. Спочатку вибираємо узор писанки. Для першого разу він має бути нескладним і пасувати до форми яйця.   

При поділі поверхні яйця і при писанні воском обидві руки повинні бути оперті ліктями на стіл.

Для того, щоб писанка вийшла гарна, мала рівненькі лінії і була пропорційна, необхідно навчитися ділити поверхню яйця. Яйце беруть в ліву руку, а олівець в праву, на гострому чубку ставлять хрестик, який умовно ділить його на чотири частини, та прикладають до яйця олівець і мізинець правої руки. Починають обертати яйце навколо осі (мізинного пальця). Олівець буде залишати слід на яйці. Так доводять лінію до місця, з якого починали. Чим швидше обертають яйце, тим рівнішою буде лінія. Яйце обертають, рухаючи від себе. Коли зроблено перші чотири лінії, поверхню яйця ділять по екватору. Для цього одну з ліній ділять навпіл і так само, обертаючи яйце. наносять поперечну лінію. Олівцем наносять основні елементи орнаменту. Цей слід зніметься потім з готової писанки разом із воском.

Біля полум’я свічки розігрівають писачок разом з воском і починають наносити віск на лінії, промальовані простим олівцем.

Першими замальовують елементи та лінії, які повинні бути білими. Замалювавши всі білі елементи, занурюють яйце у жовту фарбу. Діставши яйце та просушивши його наносять віск на ті місця де потрібно, щоб елемент був жовтого кольору. І знову фарбують. Яйце зафарбовується у такому порядку кольорів: жовтий, помаранчевий, червоний, вишневий, зелений,чорний.

Презентація на конкурс Вчитель року

https://drive.google.com/file/d/0B82BrebzC4sYbkFfbmxKRVgyVGs/view?usp=sharing

курсова робота з образотворчого мистецтва

https://drive.google.com/file/d/0B82BrebzC4sYVGNQdGdWZTZveVk/view?usp=sharing

Портфоліо вчителя Хацької Інни Олександрівни

https://drive.google.com/file/d/0B82BrebzC4sYOE9wVDlGLWdNdUU/view?usp=sharing

СКАНДИНАВСЬКА СНІЖИНКА

УКРАЇНСЬКІ ПИСАНКИ. (конспект уроку)

Тема: Українські писанки

Мета:

-        навчальна: ознайомити учнів із традиціями писанкарства в Україні, колірною гамою та символікою писанок різних регіонів України, розкрити зміст деяких писанкарських символів;

-        розвивальна: розвивати уяву, фантазію, уміння аналізувати, застосовувати набуті знання у практичній діяльності; формувати естетичні почуття, смак; активізувати ініціативу учнів;

-        виховна: виховувати почуття національної гордості за свій народ, його культуру, мистецтво, дбайливе ставлення до традицій українського народу.

Оснащення

Матеріали та інструменти: прості олівці, гумки, воскові свічки, мило (або засіб для миття посуду), акварельні фарби, пензлі, аркуші паперу, ємності для води, серветки для витирання рук і пензлів, клейонки.

Зоровий ряд: фотозображення писанок, мальованок, крашанок, крапанок, дряпанок (або декоровані яйця), таблиці з символікою писанки.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання.

Перевірка готовності учнів до уроку

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

-        Яке велике християнське свято ми завжди святкуємо навесні? (Свято Великодня)

-        Які види декорування яєць вам відомі? (Крашанка, дряпанка, крапанка, мальованка, писанка)

-        Як це свято відзначає ваша родина? Як ви декоруєте яйця до Великодня?

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Учитель. Ви вже багато знаєте про свято Великодня, про традиції його святкування. Сьогодні ми ще раз поговоримо про народні витоки створення казкових писанок до цього чудового свята.

ІV.ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель (свою розповідь учитель супроводжує демонструванням наочності). Писанка — яйце, декороване традиційними символами, які намальовані за допомогою воску й барвників. (Запис до словничків.)

Цей вид мистецтва поширений у багатьох народів світу. Із писанками і фарбованими яйцями (крашанками) пов'язано безліч легенд, повір'їв, переказів, звичаїв, традицій, обрядів, які виникли ще за язичеської доби, видозмінювалися, а з прийняттям християнства набули нової якості, пов'язаної з дійством освячення паски під час найголовнішого християнського свята — Великодня.

Щодо походження звичаю зафарбовувати у певний колір яйця на Великдень існує багато християнських легенд. Ось одна з них.

Після смерті Ісуса Христа сім іудеїв зібралися на бенкет. Поміж страв були смажена курка і зварені яйця. Під час бенкету один із іудеїв, згадавши про покараного, сказав, що Ісус воскресне на третій день. На це господар дому заперечив: «Якщо на столі курка оживе, а яйця почервоніють, тоді Він воскресне». І цієї миті яйця змінили свій колір, а курка ожила.

В уявленнях багатьох народів яйце втілювало джерело життя і всього Всесвіту. Давні перси, індіанці, візантійці, а також греки та римляни вважали, що Всесвіт виник з яйця. Давні індоіранські легенди також містять таке уявлення. Предки слов'ян називали розписані яєчка «красними». Червоне забарвлення яєць символізувало кров Христа і водночас Воскресіння. Вважали, що освяченим яйцем можна загасити пожежу; за його допомогою шукали худобу, що заблукала. З яйця вмивалися, ним водили по обличчю, щоб буч вродливим і рум'яним. Шкаралупу і крихти від розговіння змішували із зернами для посіву, ними ж посипали могили покійних родичів.

Також Великдень супроводжувався іграми з пасхальними яйцями. Ці ігри були однією з головних святкових розваг. У слов'ян наймасовішою грою була катання пасхальних яєць по землі з горбиків або зі спеціальних лотків. Суть гри полягала в тому, щоб скотити яйце з лотка й ударити ним одне з тих, щ вже лежали внизу. Коли це вдавалося, людина забирала собі яйце з землі.

Якою ж має бути писанка, щоб набути магічної дії?

Писанки — це своєрідний мініатюрний живопис України, сповнений ритуального значення: величання споконвічного закону весняного пробудження Сонця і відродження природи. Символіка писанкарства дуже різноманітна. Кожен регіон України має свої улюблені символи та кольори.

Найчастіше на писанках зустрічаються геометричні символи: доріжки (символи вічності), дробинки (символи пошуків кращого життя), грабельки та ін.

Хрест, та його різновиди — знаки у вигляді двох перехрещених ліній зі заламаними кінцями, які в народі отримали назви «тачковий хрест», «ламаний хрест» («чотириніг»), «свастія» («свастика»), «сварга». Щодо останньої, то одразу спадає на думку ім'я верховного слов'янського бога неба Сварога.

А найулюбленішим мотивом є «безконечник», «кривулька», «зиґзаґ» (лінія, різна за формою та товщиною, яка не має кінця), що символізує повторення або вічність. Вважали, що цей символ є запорукою багатих жнив, утілює гармонію і рух, безмежність і безсмертя, є символом води, невмирущої природи та вічного життя. Цей орнамент зазвичай зображують як великі хвилі.

Поряд із геометричними символами прикрашають писанки солярні (космічні) символи. Вважали, що писанка, декорована ними, має чудодійну силу. Вона не лише милувала око, але й просила Сонце оберігати людей від хвороб, нещастя, злого ока. На писанках Сонце позначається знаками у вигляді кола, кола з крапками, кола з хрестом усередині, кола з променями, а також у вигляді шести- та восьмипроменевих розеток, зірок. До найдавніших форм зображення сонця належать «триніг», «тригвер», «тригверт», подібний до трьох променів, які виходять з однієї точки із закрученими в один бік баранячими рогами і які переходять в ідею триєдності найвищого божества.

Вічним джерелом натхнення для майстрів-писанкарів була й залишається чарівна природа рідної землі. На писанках у стилізованій формі зображують дерева і квіти, овочі й фрукти, зерна та навіть цілі рослини. Писанки, декоровані рослинними символами і застосовані у відповідних звичаях та обрядах, мали магічну силу: допомагали рослинам вчасно дозрівати і приносити багатий урожай. Одним з найулюбленіших рослинних символів є Дерево Життя

За допомогою писанок з рослинним орнаментом намагалися закликати добрий урожай. Даруючи писанки з китицями винограду рідним та знайомим, бажали міцного здоров'я та довголіття. Символом у формі дубового листка відтворювали Перуна та його уособлення в дубовому дереві. Дуб — це символ сили, захисту, довголіття, чоловічої мужності, праведності.

Надзвичайно цікавими та красивими є писанки із зображеннями тварин. Найстарішим тваринним символом є птахи. Як провісники весни, вони символізують відновлення життя й природи. Птахи — істоти, що можуть найвище злетіти й наблизитися до світу богів. У християнстві птиці символізують чесноти святих та їх вознесіння до Бога.

Але не тільки символи мали певне значення. Велику увагу приділяли також кольору. Фарби для писанок виробляли з природних барвників (здебільшого з рослин і насіння). Збирали барвники заздалегідь (улітку та восени), освячували в церквах і мали напоготові напередодні Великодня, Так, червоний колір символізує радість життя, любов, а для молодих — надію на одруження. Фарбу червоного кольору або робили вдома з рогу оленя, або купували привезену (з червоного або сандалового дерева). Жовтий колір присвячений Сонцю, Місяцю, зорям, а в господарстві символізує тепло, урожай, приріст покоління. Таку фарбу отримували з гілочок чи кори дикої яблуні. Зелений колір символізує весну, воскресіння природи, багатство рослинного і тваринного світу; його отримували з пролісків, насіння чорного соняшника, барвінкового листя. Блакитний колір — це небо, вода, повітря, простір. Його магічне значення — здоров'я. Коричневий (бронзовий) колір отримували з бруньок вільхи, ліщини, кори дуба, листя кінського каштана. Такий колір символізує врожайність землі, її щедрість до людини. Чорний колір готували з чорнильних горішків дуба, листків чорноклена — це уособлення надр рідної землі, бурі й негоди. Природні фарби не дуже тривкі, тому з часом вицвітають. Сьогодні наші матусі та бабусі найчастіше використовують фарби, які купують у магазинах.

Українська писанка разом із нашими земляками помандрувала в далекі світи. Наразі чимало американців, австралійців, канадців сприймають її як свою рідну й не уявляють Великоднього свята без писанки. Більше того, канадці спорудили їй пам'ятник: поблизу міста Калгарі красується різнокольоровими трикутниками 10-метрова українська писанка.

У м. Коломия (Івано-Франківська обл.) є цікавий музей, присвячений і санкам. Його унікальна колекція ознайомлює з писанками різних регіонів України та українських діаспор у всьому світі.

Фізкультхвилинка

V. САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ

Варіант № 1. Створення ескізу Великодньої писанки

Варіант № 2. Створення вітальної листівки із зображенням Великодньої писанки

Примітка. Головне завдання — використання символів писанкарства замість написання привітання.

Послідовність виконання роботи

ü  Складіть аркуш паперу навпіл.

ü  Визначте композиційне розміщення майбутнього зображення.

ü  Олівцем намалюйте ескіз писанки або вітальної листівки із Великодньої символікою.

ü  Нанесіть на писанку свічкою зображення писанкарських символів, застосовуючи знання символіки кольору.

ü  Розфарбуйте зображення писанки на листівці.

VІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

-        Які писанкарські символи ви запам'ятали?

-        Які з них ви використали для ескізів своїх писанок чи Великодніх листівок? Чому?

-        Кому ви б подарували писанку або листівку, створену за власним ескізом?

VІІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1.      Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку).

2.      Визначення завдання для підготовки до наступного уроку: роздивитись удома українські орнаменти; принести фломастери, гелеві (кулькові) ручки, альбоми, акварельні фарби, прості та кольорові олівці, гумки, пензлі.

3.      Проголошення уроку завершеним.

Презентація проекту з образотворчого мистецтва на тему: “Види декоративно-ужиткового мистецтва. Петриківський розпис.”https://drive.google.com/file/d/0B82BrebzC4sYMGhNdGE1QmhzNkE/view?usp=sharing

"Учіть дітей правильно бачити, мислити, відкривати і
дивуватися, - нехай відкриє, усвідомить ваш вихованець ту
істину, що людина народжується, росте, розвивається, і
зріє, старіє, і кожен день правильно прожитого життя,
умудряючи і збагачуючи її, додає нову крихту до цієї
незрівнянної цінності.
Чим глибше ви розвинули в своєму вихованцеві жадобу
пізнання, тим більше щастя додаватиме йому те, що він
живе, думає і почуває”.

В. О. Сухомлинський